martinkadp

намет готовий, вийшла просто цяця :))) завтра побачимо, як він буде в експлуатації. якшо шо - на майбутнє - він у біло-синю смужку. дуже симпатичний :))

дуже довго шукала цю пісню в мережі, нарешті недавно знайшла. не знаю чому, але вона мене досі накриває...

а от цікаво.
є така відносно старенька пісня - Samosaboyzz - Усе в порядку. так от, цікаво: чий то жіночий голос робить а-ааа-ааа-ааа в особливо трогатільних місцях? схоже на Оленку Львову, але навряд, вроді це різні кола.

ідіотизм... купили, розкроїли, розрізали, зібрали докупи... сіла за швейну машинку - в машинці нема шпульки. тобто ні самої шпульки, ні оцього механізму (де мої середні класи?.. я знала машинку від і до!). відімо мала дочка квартирантки десь її... гм, загуляла. оце ж треба було влізти і витягти, га? хоча може бути що не вона, тоді де?
таваріщі. не знаєте часом, реально дуже швидко купити оце все діло до старовинної совіцької машинки?

батько десь надибав фото нашого славного гарнізона. який же він компактний...

да, їдемо на Фортмісію. відповідно - у п`ятницю рано вранці і в понеділок мабуть теж вранці ми у Львові. якшо шо.

постало питання пошити тент на намет за півтора (в кращому разі два) дні. при тому що щось осмислене я востаннє шила в школі (не рахуючи сорочечки для ведмедика)...

нині ходили до лісу біля монастиря постріляти. через ту всю воду довелося зробити чималий гак: пішли коротшою дорогою, а вона виявилася наглухо залита... блін, чого вони тут рис не вирощують? вже пора починати.
нарешті викладу фото з нашого попереднього походу в ті края, а Павло може зранку накоментує, бо я нічо не знаю, що як називається.

(до речі, фото зроблено 2 червня. отам справа біля цегляної доріжки води не видно, а зараз вона підійшла впритул і розмиває пісок)
( ще трохи фото )
а сьогодні бачила і чула стіки всякої фауни, шо страшно сказать. одних жабів три звуковиди (ква-ква, куу-куу і "дую в пляшку")... одна тварюка попалася настільки нахабна, що не реагувала навіть на махання над нею руками-ногами, злиняла лише від шуму.
і ще тут багато хижих птахів. так ото підніметься повище... "и планирует. - что, простите, планирует?.. - ну, летает". ©"День радио".

...додому верталися через село Вербка. там Павла знає купа народу, один з персонажів за волинським звичаєм став допитуватися, нашо він бороду відпустив. от жиш дивні люди, я не знаю... і саме ж каже шо гарно, і що самому хотілося б, та жінка не дозволяє, і все одно "нашо"...

декому вже розповідала цю історію, але не всім.
коли працювала в фотосалоні, в одному приміщенні з нами був мобільний салон. якось влітку хазяйка мобілок принесла засіб від мух - такі-во жовтенькі гранули, можна розводити у воді, а можна так сипати. насипали на муз. центр, на шафи і на монітори.
штука виявилася дієвою, доводилося з цих самих поверхонь регулярно прибирати трупікі. а з клавіатур, коли витрушували мух, сипалися ще й гранули. одно разу я побачила, як вони туди потрапляють.
муха, сидячи серед гранул, раптом бере одну з них передніми лапами, підповзає з нею до краю монітора і... викидає її вниз. а сама летить далі.
шо би ето значіло?

учора були на Турії. вона вийшла з берегів повністю: якщо в нормі під містком біля пляжа можна було пройти човном і рукою до мосту не дотягтись, тиждень тому люди в човнах пригинались, то зараз там би й порожній човен не пройшов:

береги затоплені, на волейбольному майданчику багнюка...
нині зазирнули в погріб. якщо досі вода стояла десь на 10 см, то зараз на око десь під коліно...
річка вже четвертий рік не може повернутися в береги...

да, і через 15 хв закінчаться гроші на рахунку того білайна, який дає нам інтернет.

бачила сьогодні шедевральну підробку морозива.
фірма "Ласка" давно славна закосами під всіх підряд. але раніше вони хоча б щось міняли - шматок назви, кольори на обгортці...
а це що нині бачила - це взагалі капєц.
у кіоску бачу в холодильнику улюблений Лімовський "Славутич", але щось не так. придивляюся - поряд зі справжнім лежить нєчто. кольори - один в один; напис дуже-дуже схожий, а на місті лого "ЛіМо"... такий же точно прямокутничок, але в ньому дрібнюськими літерками: шототам "Ласка".
веселий момент той, що оце чудо коштує в тому кіоску 2 грн рівно (пересічна ціна "Славутича" по Львові місяць тому, якшо шо), а оригінальний - 2.75. прекрасно.

вчора знайшли будівлю колишньої синагоги. там зараз швейна фабрика. не було б на мапі - не знайшли б...
зняти повністю не змогла, двір фабрики трохи тісний.

а ОЦЕ ви бачили?..

оце щастя стоїть неподалік того місця, де пройшли перші місяці мого життя. йоли-пали.

бачили на вокзалі шикарне чорне кошеня.
ще от в тему з баша:

S*****: Кстати, я недавно узнала, что кошки между собой не мяукают. Говорят, этот звук у них только для общения с людьми.
d*****: Не вижу ничего удивительного. Люди тоже друг другу "кис-кис-кис" не говорят.

як я вже казала, волинська реклама варта окремого дослідження...

( ще різне всяке там )

качаю оце Євробачення. ще не все є, тому загальної думки поки нема (дещо в твітер уже писала), наразі карентмузік.
я багато років знаю Чьобану. вона може набагато краще, це якийсь такий примітив, шо капєц. але чомусь враження, що до цього бєзобразія долучилися Здуби...

надибала неймовірно класну мангу про кошеня. автор явно добре знає котячі манери, так що малюнки просто чудо :)
звірюка зображена оце на юзерпиці :)))
отут поки що перші 6 частин російською, дуже милий переклад
є ще й аніме, але його ще не бачила, оце якраз качаю...

тут на базарі працює хлопчина зі Шрі-Ланки, продає всякий чай. містичний персонаж. такої шкіри я ще не бачила...

про сам концерт особливо розписувати не буду. хіба те, що я вже не сподівалася побачити Тараса - якось останніх кілька років наші маршрути ніяк не сходилися... але от пощастило.
у мене було місце на верхньому балконі збоку, так що ракурс відповідний.


( ще 11 фото )