нині хотіла встати раніше. а встати раніше - це значить до побудки поспати. ага, як же.
спочатку в сусідів ще затемна почалася якась незрозуміла возня. щось стукало, грюкало і диркало.
вранці Аня влаштувала шумні як ніколи збори на роботу, додумавшись при цьому... включити на всю музику з телефона. переважно Потап і Камєнскіх. уже харашо, да? можливо вона сподівалася мене таким чином розбудити, щоб я винесла сміття (тут його забирають раз на тиждень, у суботу десь о 9.10), але галдьож тривав принаймні до десятої.
потім на вулиці щось почало так гуркотіти, ніби це була якась машинка для подрібнення чогось, ну я не знаю, гілок може або трави... але грюкало добряче.
потім хтось із сусідів, певно, надумав рубати дрова.
в довершення всього хтось подзвонив у двері. коли я підійшла (з кухні добре видно вхід до хати) - нікого вже не було.
ну не капєц?
...і тільки сусіди-штунди сьогодні відпочивають. бо субота.